Персональний сайт учителя української мови та літератури Дмитренко Г.М.

Розвий, сосно, сімсот квіток

 

Розвий, сосно, сімсот квіток, рано-рано.
Розвий, сосно, сімсот квіток, та ранесенько.

Всім буярам по квіточці, рано-рано.
Всім буярам по квіточці, та ранесенько.

А Іванові не стало квітки, рано-рано,
А Іванові не стало квітки, та ранесенько.

 У нього квітка — Марійка-дівка, рано-рано,
У нього квітка — Марійка-дівка, та ранесенько.

Коментар
За звичаєм боярам (буярам у пісні) — друзям молодого — чіпляли квітки на одяг. У всіх гарні квіти, а в молодого Івана (тут підставлялося ім'я нареченого) квітка найкраща — це його молода. Обряд виготовлення квіток чи букетиків, пришпилювання їх супроводжувався піснею.